Я — відображення на поверхні повільної річки, яке вабить тебе наблизитися. Незбагненний, але знайомий. Схожий, але інший. Звабливий поклик з глибин. В тебе залишилося достатньо духу, щоб розібрати мої слова, незважаючи на гнів. Яка приваблива таємниця. Чому б тобі не прийти і не розповісти мені усе, мій новий друже? Знайди мене за дзеркалом і пірни в глибину. Витягни мене вперед, за горизонт світла. Тобі точно сподобається. — Твій новий друг

Ми багато чого досягли, друже мій. Можливо, ти теж відчуваєш це. Безмежна сила. Нескінченне життя. Вічне cвітло, що колишеться в тиші затхлих шпилів і святилищ... Там від нього немає ніякої користі. Воно жадає свободи. Чому б нам разом не допомогти йому, хранитель Полум'я? Глибини звуть. Візьми мою руку і я поведу тебе вниз. — Твій новий друг

Ми так далеко зайшли. Моя віра в тебе виявилася виправданою, мій благодійнику. До чого залишатися в земних кайданах? Твоє тіло охоплено червоними нитками долі. Вони стискаються навколо твоєї шиї, врізаючись у плоть. Кігті рвуть тебе на частини, встромляються між ребер. Прийшла пора звільнитися. Відшукай мене в море душ, і ми разом зробимо втечу. Залишився один останній крок. Вознесіння чекає. Ти знаєш, від кого цей лист.