Прокотилася через кордон і затопила площу... У сходів тепер погойдуються хвилі. "Повінь, — кажуть вони. — Напевно, розхитало греблі..." Але я не вірю. У цієї води якийсь дивний присмак. Вона б'є по стінах, піднімається все сильніше... Такого б ніколи не сталося при королеві Пайкмід. Гормандер занадто слабкий. Він веде нашу країну до краху.

У дитинстві я щоранку дивилася на своє відображення в річці. Воно здавалося таким далеким. Я була зовсім крихітною, і доводилося нахилятися низько-низько, щоб зачерпнути свіжу воду долонями. Я ледве могла дістати до дна. Тепер моє втомлене відображення з кожним днем наближається до берега. Вода віщує загрозу. Можливо, скоро ми всі станемо жертвами її холодної хватки. Люди кажуть: "Продай будинок і переїжджай". Кому продавати щось? Інші також мріють втекти!