У роті повно піску. У легенях більше пилу, ніж повітря. Зовні лютує буря, перетворюючи наноси в бархани, а бархани — в гори. Як би мені хотілося знову відчути свіже повітря... побачити сапфірний берег, нагріті сонцем хвилі... дітей в шовкових гамаках, що діляться один з одним соковитою юккою. Мені залишилися лише болісні спогади... Горло дере. Чому Древні покинули нас?