По дорозі до обеліска ми потрапили в снігову бурю. Шлях проходив крізь завиваючий вітер. Мене вела скажена мета, але коли я повернулася, щоб потягнути за собою свою нову помічницю, її рожеве обличчя зникло за білими плямами. «Френ!» Я закричала. Її відповідь залунала за багато миль. А потім моторошний виск скрутив мої нутрощі. Крізь сніг кинулася я до помічниці. Коли я нарешті знову помітила її, вона присіла під міцними крилами стерв'ятника, який ховався у вихорі вітру. Мої замерзлі пальці стискали камінь, і я щосили жбурнула його. Птах впав, розгублений, а я топтала його, поки череп не перетворився на кашу. Потім я завмерла. Здається, Френ щось говорила мені, коли брала зразок кістки, проводячи рукою по крилу, але я нічого не чула. Я підняла на неї очі та побачила, що її рум'яне обличчя перетворилося на криваву діру. «Це змінить її назавжди», — пронеслося в моїй голові. «І мене». — Лорейн Крім

Спочатку ми були просто щасливі знайти притулок від хуртовини. Крізь сніг вихід породи з боків здавався звичайним каменем. Однак незабаром я зрозуміла, що насправді це були величезні кістки. Справжні велетенські ребра і шість кінцівок — відмінно збереглися, треба сказати. Ми вирішили розбити стоянку і зібрати зразки. Френ в захваті від можливості вивчити скелет. Вона назвала його «Онні», тому що ці літери схожі на звіра з шістьма ногами і величезною головою. Вона посміхається до вух, змахуючи пил з хрящів, але я ледве здатна на неї дивитися. Шрами на її щоках все ще свіжі, і це все моя вина. Все одно що я пошматувала її своїми руками. Сподіваюся, що зможу хоча б трохи заглушити свою совість, дозволивши їй залишитися тут. — Лорейн Крім

Якби не раніше зібрані дані, я б не сприйняла цю теорію. Але вони не брешуть. Структура знайдених нами величезних кісток вкрай схожа зі зразком, що ми взяли у стерв'ятника, який напав на нас під час хуртовини. Існування спільного предка майже доказане. Не тільки між скелетами тут, але і в Палаючій Пустці. І все вказує на драконів. Звичайно, все це відволікає мене від дослідження обелісків, але я сподіваюся якомога швидше до нього повернутися. Головне, щоб дракони не встигли дістатися до мене раніше. — Лорейн Крім