Підйомник не працює. Знову! Я незліченну кількість разів просив керівника провести належний ремонт. І ось що ми маємо! Я застряг у підйомнику, а на робочому місці більше нікого. Востаннє, коли це сталося, хлопці потрапили в пастку на 2 дні, але в пакеті, з яким вони застрягли, було багато їжі й шкіра шаблезуба, на якій можна було спати. Мені ж так не пощастило. Все, що у мене є, — це купа книг, пергамент і скрипучий візок, на якому можна прилягти. Принаймні, мені не доведеться довго чекати порятунку.

Хтось повинен був прийти, але на заставі нікого немає. Ніхто не чує моїх криків про допомогу. А що гірше, внизу щось шебуршить. Спочатку я подумав, що це бандити з південного порту, але звуки не були схожі на людські. Якщо подумати, наглядач згадував щось про активність Савану. Можливо, вони закрили майданчик, а я й не знав? Усе марно. Треба рятуватися самостійно! Я підсунув візок на край платформи і склав там вантаж. Все ще недостатньо, щоб вилізти, тому я почав укладати зверху розкидані книги. Сонце потрохи заходить за небокрай, тому краще дочекатися ранку. Підніматися по цій хиткій споруді досить небезпечно, але ранкове сонце хоча б трохи підсвітить.

Дурні, прокляті книги! Хто взагалі ще читає книги? Це дурний сон! Я намагався вибратися на світанку, але звалився з цього проклятого штабеля. Падіння було важким. Плече болить, в голові дзвенить. Візок зламався! Якщо наглядач це побачить, мене точно покарають. Спробую ще раз завтра. Прокинуся й зроблю усе, що можна. Треба трохи полежати. Голова кругом.

Не знаю, як довго я спав. Уві сні я бачив оксамитові блакитні хвилі, а голоси співали серенади, закликаючи мене зануритися в безодню разом з ними. Дивний сон. Це, мабуть, тому, що я вдарився головою. Кличу на допомогу. Вмираю з голоду. Їв папір. Болить живіт. Не відчуваю руки. День 5 У мене пропав голос. Таке відчуття, що горло перехоплює. Відчуваю гнилий присмак. Не можу зрозуміти, папір це чи мій язик. День 6 Спробував знову вибратися назовні. Впав. Руки вкрилися пухирями. Сонце обпалює мене. Голоси кличуть. На мить мені здалося, що зарухався підйомник. Паморочиться в голові. День Який сьогодні день? Я не знаю. Як же хочеться їсти! Хочеться м'яса. ?? Щось у повітрі. Мене усе душить. Голоси, гниль. Виходу немає. Повітря немає. Я тону.