Кожна проклята скеля просочена цією сіллю. Вона перетворює ром на оцет, відчувається в повітрі. І все ж я знаю, що для мене тут щось є. Чую поклик цих скель. Мої пальці пульсують в передчутті — як за грою у карти, коли нещадно щастить. Знайоме відчуття. Я заслужив, щоб удача повернулася до мене обличчям. Бертрам

Йду на гуркіт! О, який же це солодкий звук! Він пробирає до кісток, але я не відступлю! Мої боягузливі товариші нічого не тямлять в скарбах. Вони втекли, поки я спав, — але ж ми тільки-тільки знайшли тунель, в кінці якого, поза всякими сумнівами, таїться джерело цього шуму. Нехай! Мені більше дістанеться! Вперед і тільки вперед! Бертрам