Ми застрягли в цій проклятій дірі! Нас тут просто кинули... мене в тому числі! На мені немає жодної провини! Сподіваюся, ці гади подавляться пилом. Без неї — пані Лупи, нашої отаманки — тут би все розвалилося. Коли вона з’являється, найнахабніші щури кидаються врозтіч. Коли вона говорить, з рота летить їдка слина. Біля неї завжди пахне спиртом. Ворота нам не пробити, але стіни — інша справа. У Лупи є план: вона каже, що за її камерою знаходиться печера, а на волі хтось чекає... сестра, начебто. Сподіваюся, у нас все ж вийде вибратися!

Ми пробили стіну! Лупа голими руками зробила в ній дірку, а коли пил осів, ми побачили печеру! Лупа не помилилася! Ми майже відразу натрапили на вука, але наша шалена отаманка мало не спустила з них шкуру! Жодному звірові не здолати її — вони просто тікають в жаху! Ми не зупинимося на досягнутому і завоюємо весь світ! Замок Ворона — тільки початок. Сестра Лупи захопить Спочинок Сурата, а ми займемося будівництвом лігва в Темній западині. Слава отаманці Лупі!