День склався гірше нікуди. Після обіду сталася страшна піщана буря. Просто раптом піднявся вітер з піском. Нічогісінько не було видно. Я спробувала закутатися щільніше, але без толку. Пісок проник всюди. Тепер дуже болять очі. Таке відчуття, що в них повні мішки пилу. Вони червоні й розпухлі. Я не можу їх відкрити й не можу закрити. Сьогодні я вже нікуди не піду. Потрібно дочекатися, поки стихне вітер, і зрозуміти, чи зможу я взагалі розгледіти дорогу до наступного орієнтиру.