Коли ти прочитаєш ці рядки, я буду вже далеко — піду під покровом ночі. Батьку, я ніколи не стану зразковою дочкою, смиренною тихонею... і просити твого вибачення теж не маю наміру. Мені пощастило народитися на світ заради пригод і зустрічей з новими людьми. Для мене немає гіршої долі, ніж залишатися "селянкою Ерін". Ти ще почуєш про мене! Побачиш яскраву зірку в нічному небі! Скоро я обома руками вхоплюся за свою мрію — прекрасну, як ранкова роса, — і вже ніколи не відпущу її! — Ерін