(Чорнило вицвіло, нібито цей лист було написано багато років тому.) Вони приходили знову, коли тебе не було. Стукали у двері. Я сховався, як і належить, але я чув їхню розмову. Стражники сказали, що повернуться ще. Я знаю, як важко тобі мене приховувати, так що з мене досить. Я добровільно піду в Зали пустотілих під Східним Ляпісом. Інакше наступного разу двері варту не втримають. Спасибі тобі за все. Шкода, що цього виявилося недостатньо, але тобі не захистити мене від варти і покарання.