Нам доручили відправити в Селін-Спрінгз щонайменше шість пудів солі, так що довелося гнути спину навіть після заходу сонця. Мене так захопила робота, що все навколо залишалося непоміченим...поки кирка раптом не вдарила по чомусь твердому. У тьмяному світлі ліхтаря виявився здоровенний кам'яний уламок. Його поверхня сильно відрізнялася від блискучих пагорбів солі навколо, але в темряві було складно розглянути щось. Довелося нахилитися ближче. Моєму погляду постав дивний круглий об'єкт посередині. Втомлені очі спробували розгледіти візерунки, але навколо нібито спустився туман. Мені захотілося обмацати камінь, але моє плече тут же відчуло гострий біль. Як давно працюю? Мабуть, настав час відпочити. На відновлення пішло кілька днів. Поки мене не було, вони викопали новий стовбур шахти й забили старий. Напевно, це на краще. Не можна відволікатися, роботи до гори й вище.