Брате мій, для мене не залишилося надії. Медсестра Хелена сказала: єдине, що можна зробити — відпочивати і чекати... та мені це ніколи не вдавалося. Жителі Палаючої пустки розповідають про таких собі древніх, які нібито можуть допомогти. Пам'ятаєш обеліск, біля якого ми часто грали в дитинстві? Я доберуся до нього... чого б це не коштувало. Може, порятунок все ж є. За мною не ходи — я все одно не передумаю. — Феттель

У дитинстві ми прикидалися, що можемо прочитати написи... але обеліски не видають свої секрети. Нерозумно було думати, що тут знайдеться рішення. Втома бере своє, а мої благання залишаються без відповіді. Брате, як же хочеться опинитися поруч з тобою. Прости мене. — Феттель

Чоботи мандрівника, що було знайдено поруч з тілом, виглядають старими та поношеними. Але можуть ще згодитися.