Мені ніколи не доводилося бачити нічого такого похмурого і в той же час чарівного. Мені здається, що сам камінь шепоче мені, благає забрати його з собою. Обсидіанові блоки будуть моїми, клянусь. Моє бажання занадто велике. Але де вони будуть у безпеці? Можливо, над виходами лави? Кому вистачить сміливості ризикувати своїм життям, щоб вкрасти мої блоки? Дурню якомусь. Мені байдуже, спіймають мене чи ні, я так чи інакше ступлю на стежку темряви. Зате моя мрія буде виконана.