Мало того, що мої останні дні вже і так були сумними, мої невдячні нащадки зробили їх ще гіршими. Наївно було сподіватися, що хоча б моя смерть зведе їх воєдино. Жоден з семи не зволив відвідати мене, так що нехай не скаржаться на свою спадщину! Я залишу їм свій найбільший скарб, безцінний витвір мистецтва. Але воно буде поділено на вісім частин. Сім з них перейдуть моїм дітям. Таким чином, мозаїка втратить усіляку вартість. Останній же фрагмент залишиться зі мною, в могилі на пагорбі біля південної частини форту. Нехай обійме мене земля з любов'ю, якої позбавлені мої діти.